П’ять факторів успіху юних атлетів від В’ячеслава Тиртишника

За примхою долі й укладачів календаря чемпіонату світу-2017 з легкої атлетики, першими на доріжки та в сектори лондонського Олімпійського стадіону вийшли ті українські атлети, для яких цей «дорослий» Мундіаль був дебютним в кар’єрі.
 
Більш того, ще менш ніж місяць тому ці спортсмени проявили себе з найкращого боку на своїх основних головних стартах сезону – Аліна Шух виграла юніорський чемпіонат Європи, Анастасія Бризгіна стала його дворазовою переможницею, на молодіжному чемпіонаті Європи Альона Шамотіна здобула золото, а Марина Килипко – срібло. І це перелік лише тих, хто відзмагався у перші три дні чемпіонату світу. А загалом у нас у Лондоні майже чверть команди – 10 атлетів – цього літа здобували нагороди чемпіонатів Європи у своїх вікових групах.
 
Ми вже наводили вам статистичну підбірку виступів українців на юнацьких, юніорських та молодіжних стартах цього сезону. На кожному з чемпіонатів наші команди показали одні з найкращих результатів в історії, а загалом здобули на них 26 нагород. В чому причина такого як ніколи гарного успіху українських збірних молодших вікових груп?
 
- По-перше – юні атлети та їх тренери – великі молодці! – каже державний тренер України з легкої атлетики В’ячеслав Тиртишник. – Вони самовіддано працюють, повністю викладаються на тренуваннях, і це принесло свої плоди. В перший рік нового олімпійського циклу керівництво збірної навмисне зробило акцент на перегляді молодих атлетів, тому що це – найближчий резерв збірної України, який на Олімпіаді-2020 в Токіо буде, як то кажуть, в самому соку.
 
 
Змінили ми й концепцію підготовки. Через те, що зараз ми не маємо однієї бази, де можна разом зібрати всі види легкої атлетики – спринт, стрибки, метання, середні дистанції, витривалість, - команди тренуються в різних місцях. Але ми вирішили зводити на зборах разом резерв і основну збірну. Адже часто один тренер займається і з дорослими спортсменами, і з юнаками, юніорами та молоддю. Не має сенсу їх розривати. І ця система дає результат. Тому що кожен юнак чи юніор, коли він тренується поруч, скажімо, з Андрієм Проценком, має змогу піддивитися у нього якісь технічні моменти, або навіть поведінку у секторі та на тренуванні.
 
Ще один важливий фактор, який, на мою думку, вплинув на результат. Останні три роки ми цілеспрямовано в цих вікових категоріях вивозили на усі головні змагання – чемпіонати світу та Європи – повні команди (на жаль, окрім нинішнього сезону, коли через брак коштів ми змушені були встановлювати обмеження). Нас за це багато критикували, мовляв, возите «туристів», розбазарюєте державні кошти. А ми все-одно возили. І ось цей підхід почав приносити зараз свої плоди. Юні атлети виступали, обстрілювалися, набиралися досвіду. Хтось спочатку показував не високі результати, але зараз підіймається. Хтось відразу «вистрілював», і ці хлопці та дівчата закріпилися на своїх позиціях. Те що не у всіх все виходить зараз, у Лондоні – це абсолютно не є проблемою. Ще раз наголошу – обстрілюватися та набиратися досвіду! Досить свіжий приклад – у 2011 році Богдан Бондаренко виграв молодіжний чемпіонат Європи, а за півтора місяця на дорослому чемпіонаті світу не пройшов кваліфікацію. Що він потім зробив у Москві-2013 ви усі чудово пам’ятаєте.
 
 
І останнє – велике значення має те, що ми достатньо детально і якісно прописали критерії відбору. І, найголовніше, послідовно дотримуємося їх. У нас були певні моменти з відборами, зокрема, у юніорів. Але якщо ми прописали в критеріях, що відбір закривається з закінченням юніорського чемпіонату України, значить так і має бути. І ті атлети, які потім виконували нормативи на дорослому чемпіонаті України і просилися в команду, отримували відмову. Ми були послідовними. Правила пишуться для того, щоб їх виконувати. Коли відбір до команди максимально прозорий та максимально чесний – це має велике значення.
Joomla template by ByJoomla.com