Берлінські оси – на фарт для українок

Середа у Берліні на чемпіонаті Європи з легкої атлетики стала найнасиченішим днем для українських уболівальників. На старт у різних видах програми вийшло 24 наших співвітчизники, в тому числі 15 – у вечірній частині програми.
 
Звичайно, найгучніший успіх – бронзова нагорода у стрибках у довжину Сергія Никифорова. Проте і в низці інших дисциплін нам є чим пишатися.
 
Стовідсотковий результат виходу до фіналу показали українки у бігу на 800 метрів та у стрибках у висоту. На 800-метрівці змусили нас трохи понервувати і чинна чемпіонка Європи Наталія Прищепа з Рівненщини, і полтавчанка Ольга Ляхова. Прищепу впродовж дистанції суперниці буквально затисли в середині групи, дехто з учасниць занадто активно працював ліктями, не підпускаючи до себе опоненток. Наталя змушена була трошки відстати, обійти суперниць по зовнішньому радіусу і на фініші продемонструвала свій коронний спрут. 2.02,71 – перемога у забігу і вихід до фіналу напряму:
 
- Я була готова до такого сильного фінішу, так що несподіванкою це не було. Але все одно було трошки лячно. За планом, мені потрібно було триматися трошки вище в групі, але не вийшло. Суперниці не залишили мені вибору – довелося їх оббігати. Я змагалася раніш з усіма цими опонентками, вивчила їх добре, і зробила перед стартом висновок, що найбільш з них небезпечна британка Лінсі Шарп. На неї і орієнтувалася, контролювала, і у підсумку випередила на 2 соті.
 
 
Ольга Ляхова, можна сказати, вскочила в останній вагон потягу, який вирушав до п’ятничного фіналу. Її забіг виявився швидшим за Наталчин, і результат 2.00,47 дозволив Ользі вийти до вирішального раунду з останнім часом за добиранням.
 
- Дуже сильно понервувала. А що поробиш – це ж півфінал. Без нервів – нікуди, без мандражу не покажеш гарний час. Можливо, добра прикмета, але прямо перед стартом мене вкусила за ніс оса. Це мене дуже простимулювало, показало, що розслаблятися не можна ні на мить. Я щаслива, що вийшла до фіналу. Зараз потрібно відновитися після швидкого бігу, і потім у фіналі бігти і бігти. Там буде інтрига!
 
 
Інтригу нам обіцяють і жіночі змагання зі стрибків у висоту. За дивним збігом обставин, і тут не обійшлося без осиного укусу. Від нього постраждала Катерина Табашник, якій комаха поцілила в палець руки через декілька хвилин після завершення кваліфікації. Її харків’янка пройшла ідеально, з перших спроб взявши усі висоти, включаючи вирішальні 1.90.
 
- Це здається, що все було легко і просто. Насправді, хвилювання було у всіх. Це боротьба, змагання, і кожен показав, чи гіден виступати у фіналі.
 
У двох інших наших висотниць – киянки Юлії Левченко та Оксани Окунєвої з Миколаєва – на позначці 1.90 виникли певні проблеми. Левченко у підсумку вона підкорилася з першої спроби. Окунєва її не взяла, але також пройшла до фіналу за добиранням з результатом 1.86 (завдяки тому, що передні стрибки виконала чисто).
 
- Дуже хвилювалася, - розповідає Окунєва. Чесно кажучи, сезон дається мені дуже легко. Але у фіналі зроблю все, що зможу. Старатимуся витиснути з себе максимум.
 
- Головне, що я в фіналі, і не важливо, як я туди потрапила, - ділиться враженнями Левченко. - Почуваю себе добре, але останні подібні змагання були майже півроку тому, на чемпіонаті світу у приміщенні. І потрібно знову надбати командний дух. Адже коли ти виступаєш на якихось змаганнях просто за себе – це одне. А коли є частиною команди – це зовсім інше, відповідальність набагато вища.
 
Дві українки виступатимуть у фіналі з бігу на 400 метрів з бар’єрами. Донеччанка Вікторія Ткачук та дніпрянка Анна Рижикова впевнено провели свої півфінали, і вийшли до вирішального етапу напряму. Причому Рижикова показала найкращий час серед усіх учасниць, що є її рекордом сезону – 54,82 (у Ткачук – сьомий загальний результат, 55,37)
 
- Трошки хвилювалася, адже давно не виступала на змаганнях подібного рівня, - розповідає Рижикова. Тим більше, що повернення відбулося тепер вже в бар’єрному бігу. Гарно виступила, мені сподобалися трек, швидка доріжка. Та й з погодою пощастило неймовірно. Коли виходила з готелю, на вулиці була задуха, але пройшов дощик, і погода стала ідеальною для гарного результату. І біглося легко. Я навіть очікувала більшого спротиву від опоненток, але вдалося зекономити сили.
 
- Я хотіла впевнено провести забіг і напряму вийти до фіналу, - каже Ткачук. – Це було завдання-мінімум на чемпіонат. Його виконала, а тепер на черзі – завдання-максимум: особистий рекорд у фіналі. Поки що скажу саме так, не хочу нічого загадувати.
 
 
Ще одна наша півфіналістка у цій дисципліні, Марія Миколенко, до вирішального етапу не пробилася. Вона фінішувала п’ятою у своєму забігу з підсумковим 16-м результатом – 56,35:
 
- Змагання дуже сподобалися, вони залишили в моєму серці багато позитивних емоцій. У півфіналі вперше в кар’єрі я зробила на дистанції на шести бар’єрах по 15 кроків. Це дуже добре, адже швидше, ніж зазвичай, почала дистанцію з першого бар’єру. А от на фініш сил не вистачило. Тим не менш, пробігла 4 соті швидше, ніж у першому колі, не вистачило 0,10 секунди до особистого рекорду. Вважаю, це гарний результат, але на сьогодні його не достатньо, щоб пройти до фіналу.
 
У чоловіків Віталій Бутрим та Сергій Смелик (відповідно, біг на 400 м та 200 м) півфінальну стадію подолати не зуміли. Бутрим фінішував останнім у своєму забігу (46,01), Смелик – четвертим (20,54), але за добиранням до вісімки фіналістів не увійшов – 12-е місце.
 
- Був готовий бігти на максимум, - розповідає Бутрим. – Планував якнайшвидше подолати перші 200 метрів, а там вже на що мене вистачить. На жаль, набігти сил забракло. Результатом більш-менш задоволений. В мене є два дні на відпочинок, відновлюся, і потім – естафета. На неї сили, відчуваю, що залишилися.
 
- Жалкую, що прийняв рішення не виступати окрім 200-метрівки ще й на дистанції 100 метрів, - розповідає Смелик. - Хотілося більше позмагатися. Ми з тренером перед чемпіонатом порахували, що два забіги на 100 м, два – на 200 м, а потім ще й естафета, де ми плануємо поборотися за пристойне місце – то забагато. Але хто ж знав, що мене звільнять на 200-метрівці від кваліфікаційних забігів. Можливо, якби брав в них участь, то розбігався б і зараз показав кращий час. Адже на тренуваннях показники були гарні. А так – відразу опинився у потужній м’ясорубці.
 
Не задоволений собою залишився дискобол Микита Нестеренко. У фіналі він показав найгірший, 12-й результат – 57 м 66 см:
 
- Потрібно щось змінювати. Все не так – психологічна, фізична підготовка. До тренера в мене нарікань не має – мені добре з ним працювати. Але, певно, дається взнаки, що ми живемо з ним в різних містах. Буду щось змінювати, тому що такі результати показувати – це жах.
 
У бігу на 10000 метрів з нашими дівчатами відбулася справжня трагедія. Євгенія Прокоф’єва фінішувала 18-ю (34.15,81), а от у Олени Сердюк та Юлії Шматенко у підсумковому протоколі зафіксовано DNF. Рефері на фініші не чітко подав сигнал останнього кола. Дівчата, виснажені боротьбою, збилися з ліку своїх пройдених кіл, і замість 25-ти подолали 24-ти. Протест наша команда подавати не мала підстав, адже за правилами, підрахунок кіл – обов’язок виключно учасників.
Joomla template by ByJoomla.com