Михайло Кохан: «Зберігати спокій у будь-якій ситуації – це багаторічне напрацювання»

Виступи Михайла Кохана у секторі для метання молота це завжди більше, ніж просто спорт. Це певна суміш спорту і шоу, таке собі 2 в 1. А ще - безліч позитивних емоцій, які він дарує всім оточуючим. Але ці, як мінімум, зовнішні спокій і впевненість у своїх силах довелося тренувати роками. Про це і не лише Михайло розповів після повернення з переможних юнацьких Олімпійських ігор у Буенос-Айресі.
 
- Це вже кінець сезону, але при цьому юнацькі Олімпійські ігри – найголовніший турнір у ньому. Тому потрібно було показати високий результат і виграти, що я й зробив, - розповідає Михайло Кохан.
 
Зовні ви майже завжди маєте спокійний вигляд у секторі. Що відбувається при цьому у вас всередині?
 
З тією кількістю стресів, яка є і була на змаганнях, вже, певно, сформувалася така звичка… Це як багаторічне напрацювання – зберігати спокій у будь-якій ситуації і за будь-яких обставин. Хоча коли тільки приїхали в Аргентину, мені було ненадто спокійно, адже все було нове. Та ближче до старту заспокоївся, звик до емоцій.
 
Кажуть, підхід вашої команди до змагань і самосвідомість вражають. Це пов’язано з тим, що за плечами вже є міжнародний досвід, чи це просто такі вони, атлети нового покоління?
 
Певно, перше. Адже у нас і справді вже були такі серйозні міжнародні змагання, як чемпіонати світу і Європи. Ми виступаємо на них другий рік і більш-менш знаємо, як усе відбувається, вже не так страшно.
 
А хоч трішки було страшно, коли після перших двох спроб попереду йшли не ви, а Валентин Андрєєв з Болгарії?
 
У той момент я чекав, що ось-ось метну свою спробу. Як говорив Сергій Назарович Бубка, доки у тебе є спроба, ти не програв. У мене їх було дві, і я їх використав сповна.
 
На юнацьких Олімпійських іграх у нас було по чотири спроби на кожному з етапів, і навіть якщо перша з них не була заліковою, з цього не можна було робити трагедію. По-перше, навіть після третьої ти не вилітаєш, всі виходять на заключну. А по-друге, маючи чотири спроби, думаю, хоча б у одній з них можна метнути нормально.
 
Боюсь навіть запитувати про всіх атлетів, але все ж запитаю про Валентина Андрєєва. Ви розглядали бодай його як свого суперника? Чи єдиним суперником для себе були ви самі?
 
Розглядав. Андрєєв теж спортсмен високого рівня. І я припускав, що він працюватиме весь серпень і вересень задля того, щоб наздогнати мене. Але цього не сталося, оскільки я теж працював, і перемогти вдалося саме мені.
 
Швидко акліматизувалися й адаптувалися до аргентинського часу?
 
Так, хоча на третій день жорстко «порубало», ходив такий в’ялий… Але під вечір уже ніби нормально було і надалі все добре.
 
А до олімпійської атмосфери?
 
На юнацьких Олімпійських іграх досить багато шоу, розваг, вони трішки відволікають і завдяки їм не так переживаєш щодо змагань, легше виступати. Це все допомагає відволіктися від мандражу.
 
Перед юнацькими Олімпійськими іграми був збір у Конча-Заспі?
 
Так, але не лише. Національний олімпійський комітет організував для нас також збір в Анталії.
 
А де проведете збір після відпочинку, вже знаєте?
 
Ще ні, але він точно десь буде. У цьому питанні нам дуже допомагає Дніпропетровське вище училище фізичної культури і, зокрема, його директор  Михайло Наумович Лельчицький. Нам завжди виділяють кошти для проведення зборів. Найімовірніше, спочатку поїдемо на відновлювальний збір і вже після цього почнемо підготовку до наступного року, але з місцем ще остаточно не визначилися.
 
Читайте також:
Joomla template by ByJoomla.com